Ці випробування теж відкладалися кілька разів. Відбувалися “таємничі відмови” бортової ЕОМ, “вередували” навіть наземні енергетичні установки стартового майданчика. Коли ж 22 січня 1968 року допрацьований місячний модуль стартував на ракеті “Сатурн-1″ і почалися його випробування на орбіті, виникли нові ускладнення: двигуни м’якої посадки на Місяць пропрацювали лише 4 секунди замість покладених 40 секунд. Повторні включення нічого не дали. Цей політ під індексом “Аполлон-5″ не дав ніякої упевненості в тому, що місячний модуль добре працюватиме у Місяця.
Подібне ж відчуття викликав і другий випробувальний політ ракети “Сатурн-5″/”Аполлон-6″, який повинен був повторити програму “Аполлона-4″. З п’яти двигунів першого ступеня відпрацювали тільки три, двигун третього ступеня зовсім не включився, а потім вона “несподівано розпалася на частини”. Головні завдання випробувань не були виконані. .
Два пуски ракети “Сатурн-5″, з яких один був невдалим, не могли нікого переконати в надійності цієї ракети. Більшість фахівців вважали, що повинен бути виконаний третій випробувальний безпілотний політ, …
Польоти на Місяць - Частина 2 →
Oct
13